October 20th, 2010

dolonia

КРИК КОНАЮЧИХ СЛІВ..

"Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
Панас Мирний, Іван Рудченко. 1875 рік

слухайте аудіоверсію:

- Дійсно: "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"-,
Питає класик,- й я відповідаю: ні!
Лиш ремигають!- Бо нащо проблеми мовні,
Поки дещиця жуйки є в їх казані!

А Ти?!- Княжа столиця й гордість- Київ:
Чому жуєш й принижено мовчиш?
- Чи гречку "Льоні Космоса" всю виїв,
- Й щипаєш від ПР траву-спориш?

Ще й біля зРади виставляєш їм пікети,
Ніби на сміх- "аж" в десять чоловік..
І мелеш далі "язиком", поки твої поети,
- На захист мови піднімають крик..

Не чуєш граде..І воли повсюд не чують,
- І не ревуть, хоч їх періщать по спині!
І любий їм батіг ,- мову ж кати лінчують,
Щоб ремигаючих зварити в їх же казані!

Piccy.info - Free Image Hosting
..Мову вбивають!- Язика роздвоєного жалом,
Що висувається з мутантячих голів-
- У кремлінів- огидної пародії орлів!
- І рвуть дзьобами хижо, так щоб перестало,
Народу серце битись кров'ю рідних слів..

Воли жують поки. – Хоч ясла вже не повні..
Й язик розпух, й ПР-"мотузку" мові зплів!
…Тихо в хліві жуючих, - лиш далеко зовні,
Почуєш крик, конаючих на шибениці слів..
***
Collapse )
angel

-ОСТАННІЙ КОРИДОР( ПАМ"ЯТІ ДРУГА):

Piccy.info - Free Image Hosting
- Хіба назвеш,- собаче "мордою" лице?
- Пса видає в нім, лише шерсть і ніс..
Та вуха довгі і розкішні й очі, як яйце:
Округлі і блискучі,- та позаду хвіст!

..Собачі  очі люблять нас- людей,
Здається так, що тонем в доброті!
І випливаємо, вже не рабом ідей,
- І пізнаєм кохання істини прості..

- Розумник- пес, уважності навчить,-
Щоб бачить світ без ненависті шор!
І за найтяжчий гріх, усе ж простить,
Й піде за нами у останній коридор..
***