December 20th, 2010

romantyk

АПОФЕОЗ ПО БІЛОРУСЬКИ.

(До білоруських подій 19 грудня 2010 року. В День Св. Миколая Чудотворця..)
послухайте також аудіоверсію твору:


В Білорусі люди тихі і гарні,
але позбавлені свободи,
і дрімають в болоті,
колективної буцегарні.
Володар-бацька не дає нагоди,
вибратись звідти по своїй охоті.
За темної доби,
- без боротьби,
сподівання на волю марні.


Бацька голосує за себе коханого,
вдягнутий в чорне,
як і його синок-бастард.
Це їх стиль і норма.
А білоруси не бачать нічого поганого,
в тому, що зло притворне,
і в Бацьки схована форма,
щоб йти на військовий парад.

Collapse )
romantyk

Сяржук Сокалаў-Воюш- Пра вянок на Януковічу.

Як ідэальна ўсё! Амаль ідыльна!
Прыйшоў Янук загіблых прывітаць.
Яшчэ жывы... а ўжо вянок магільны
Стараецца яго захамутаць.

Калі глядзець не павярхова,
Якая можа быць ахова?
Так на абразу у этэры
Адказ дае рука Бандэры.


Сергій Соколов-Воюш (справжнє ім'я - Сергій Соколов, народився 16 жовтня 1957) - білоруський бард, журналіст, письменник.
Народився в селі Астровшчина Полоцького району Вітебської області в сім'ї вчителів Анатолія
Соколова і Анни Воюш. З 1974 по 1976 працював слюсарем на заводі залізобетонних виробів. З
1976 по 1978 служив в совєцькій армії.
У 1979 на Новополоцькому виробничому об'єднанні «Полімір». У цьому ж році вступив на
білоруське відділення філологічного факультету Білоруського державного університету, після трьох
курсів перейшов на заочне навчання. Закінчив БДУ в 1985.
У 1982-1984, 1985-1988 працював вчителем у Новополоцької середній школі № 5.
З 1984 по 1985 - науковий співробітник філіалу музею Якуба Коласа (село Миколаївщина, Столбцовського
району Мінської області).
З 1988 по 1990 - завідував літературною частиною лялькової трупи Білоруського державного
академічного театру імені Якуба Коласа (Вітебськ).
З 1990 член Спілки Письменників , колишньої Совдепії.
У 1991 виїхав до Праги, щоб працювати на радіо «Свобода». Зараз живе з сім'єю в Нью-Йорку. Має двох синів - Сьвєтавіта і Славоміра.


В зв"язку з кривавими подіями минулої неділі в Мінську, я вирішив детальніше придивитись до творчості наших білоруських побратимів по боротьбі.Зараз братній білоруський народ переживає темні часи. Як видно з творчості білоруських поетів та співаків, вони теж цікавляться нашими подіями. Не оминув їх увагу і знаменитий вінок, що "напав" на Януковича весною цього року. - (А може то  була помста загиблих солдатів за наругу над їх пам"яттю?).
-Тому я переклав цей невеличкий твір білоруського, опального лукашенківському режиму, барда. Звичайно його не назвеш якимось значним доробком білоруського поета. - Не порівняти з пронизаним болем твором "Білоруська школа". Цей вірш цілком актуальний і для України. Його можна було б сміливо назвати "Українська школа". Бо наші школи теж закривають на догоду кремлінам і їх слугам табачнікам. "Білоруську школу" перекладу (можливо) пізніше і опублікую в блозі "Моя лірика".  А поки що ознайомтесь з віршем(оригінал опубліковано 
тут):

ПРО ВІНОК НА ЯНУКОВИЧУ.

Як ідеально все. Начебто сильний!
Яник.. Прийщов загиблих привітати;
Наче живий.., а вже вінок могильний,
На бичу шию кинувсь, щоб захомутати!

Як ідеально все..Ну майже ідеально.
Прийшов пахан пробачення прохати..
Двічі осуджений.-Як нині це похвально,
Та не прощають злодіям візит, солдати..

Якщо дивитись на вінок неповерхово,
Як охорона Хаму зберегла би нерви?
- Так на образливе в етері слово,
Відповідає кривднику рука Бандери..
***
Поетичний переклад українською NEBRATAN 2010 рік.
Посилання на автора перекладу обов"язкове.