nebratan (nebratan) wrote,
nebratan
nebratan

Про матюки взагалі, і про них же, в День Трауру за жертвами Голодомору,- зокрема.

..Сьогодні важкий день. Похмурий. Вогкий. Холодний.
А я думаю: А яким був останній день мого діда? Як він помер?- Як вмирали ще 10 000 000 українців, котрі, як і мій дід були закатовані кацапістами, большевиками та сіоністами?
Кожен вмирав тяжко. Смертю мученика. Легкої смерті ніхто з мільйонів Жертв Голодомору не
міг отримати в принципі. Вмирали в холоді і голоді, вмирали позбавлені елементарних людських прав.
І ось в такий день спогадів, День, аж надто тяжкий і похмурий я їду в автобусі.
(Місце попереду, майже поряд з водієм).
Але що це? Набір тваринних звуків(ПЙХППППНА, і тому подібне)
- Невже почулося? - Матюк за матюком. Без приводу, просто так. Це так воно(водій) розмовляє зі своєю напарницею(молодою жінкою-кондуктором).
- Встаю. Роблю зауваження. - В автобусі молоді дівчата, жінки й бабусі.
- Що ти робиш, скотино?- Хто ж в твою паскудну пащу напхав такого бруду?
А кондукторка захищає-гигикає. - "Та то він так, тіпа, просто звик вставляти, де не попадя, мат-перемат в свою балачку".
- А якщо йому язика підрізати, перестане?, - питаю.
- Мовчанка.
- (Воно зрозуміло, що зараз відлупцюють і тому вмить замовкло).
Ні вибачення перед жіноцтвом, ані мур-мур.
- Звідки ж беруться такі скоти? - Чому бруд став нашою повсякденністю, навіть в часи трауру?
Чому сатанинське надбання напівдиких монгольських племен(матюки) ввійшли в побут багатьох з нас, українців?
- Чому дехто остаточно перетворює себе навіть не в "москаля", а в тварюку, яка наче тільки но вилізла з смердючого нужника?
- А ось і відповідь:
гуские2Читаю на сайті "Буквоїд" емоційну статєйку молодого дівчати про приїзд в старовинне українське місто Луцьк Леся Подерв'янського, відомого тим, що від його творчості в адекватної частини людства вуха в'януть.
(Найбрудніший кацапський мат, складає 85-90 відсотків "п'єс" цього тусівника-затєйніка, не зовсім зрозумілої статевої і розумової орієнтації).
Емоції у дівчатка так і пруть. - А як же інакше? "Метр" матюка прибув в прославлене своєю інтелігентністю і культурою місто Луцьк.
- Дайош "Васілісу Єгоровну" вкупі зі скиртою словесного гною!
Дівчатко пісяє від радощів і захоплення, хоча само "лайки не любить і матюків в розмові не вживає).
Але ж в "тіятрах можна"!
Купа чоловіків не осмілиться не те що зробити зауваження "драматургу" та "артістам" матюкливого жанру, а й встати та піти, щоб не бачити позорища прилюдного опаскудження найсвятішого:
Жінки. Матері. Народження дитини.
А натомість:
Дайош балаган з трьох літер. Дайош примітив гомо приматікус!
Та хіба ж тільки один Подерв'янський подвизається, хизуючись трьома літерами? - Якби ж то!
- А так звана приматна "література"...
Я вже не кажу про "поезію", де без все тих же прамонгольських трьох літер "ПХЙ" не обходиться жодного речення.
- Люди добрі! Може я чогось не розумію. Може православної віри українці поголовно відцуралися?
- Може поголовно перестали своїх матусь, коханих, доньок любити і поважати?
- Невже тепер в фаворі тільки нехристі і скоти?
Куди лицарі поділися?
Де козаки?
Невже здерев'яніли всі "членами ПР", та іншим непотребом?
Tags: МАТЮКИНІЯ І МАТЮКИНЦИ, НОТАТКИ НА ПОЛЯХ, УДАР ЖАБКИ, ХРОНІКИ ОТУПІЗМУ
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments