nebratan (nebratan) wrote,
nebratan
nebratan

ПОЕЗІЯ НОВОГО МАЙДАНУ.

...Коли українці вільно збираються разом, навіть не з найкращого приводу їх взаємно  пронизують літаючі довкіллям енергії свободи , і їх душі розкриваються назустріч один одному. Їх вже не стримати. Проза не допомагає виплеснути емоції .І тоді душа вибухає поезією. Народною.Чистою. Без експериментів і нагромадження купи брухто-метафор.. -Нехай часами наївною, не зовсім гарно підігнаною під ритм емоцій, що переповняють людей. Але щирою. Я не берусь критикувати далі.
Просто розкажу про один такий поетичний виступ зі сцени Нового Майдану.
Виступає дядько, віруючий зі Львова. Охрип. Каже, що тут з 4 числа. Говорить віршами( правда з клаптя паперу , що тримає в руках, але видно. -Тут же й імпровізує. Говорить повільно, важко. Помітно, що він таки добряче простудився, стоячи на холодному вітрі і дощі. Похапцем стенографую:
"Боже милий твій народ в пітьмі заблукав Він так жадав щастя й свободи .Але повірив, як мала дитина. Глупим обіцянкам. Плаче й стогне моя Україна. Та зате краще життя панам. То чому ж ви довірили владу(тим). Хто словом солодким брехав? І чому ти(народ) у них в заставу закон не взяв. Щоби кожен відповідав. Український народ! -Нехай кожен буде патріот!-Хто ти є, чи народ чи базарний вокзал?",- каже він.
Що тут добавити?- Хіба мою інтерпретацію  його поетичного виступу:


Piccy.info - Free Image Hosting

На Майдані, охриплим голосом,
дядько зі Львова читає,
власну наївну поезію.
А небо, вологе дощу гідролізом,
потоки води виливає,
наче ковтнуло магнезію.

Волога тече по людях, тремтячій чаріні,
випаровуючись в прямі трансляції,
встановленої WEB-камери.
Дядько молиться Богу не по причині,
зростаючих цін і шаленої інфляції,-
Його замучили хами-зламери.

- Твій народ в пітьмі порожніх обіцянок,
заблукав, як мала дитина,
що жадає щастя й свободу.
-Так дядько плачеться  Богу й світанок
Свободи з Майдану,колише його, як сина,
просячи не нарікату на погану погоду..

Стогне й плаче дощами моя  Україна,
і кричить про біду в інтернет.
Зате кращає хамам-панам.
Так чому ж перед ними зігнулась спина?
- Вибирайтесь з солодких тенет,
копнувши під зад брехунам..

Для хамів український закон –їх дишло.
Владу не хвилює український загал,
що на гарячому злодюг застав.
Куди повернуть –туди й вийшло.
Так вирішив їх синьо-білий кагал,-
лови лохів!- Нічого ловити гав.

Хворий дядько,- зі сцени Майдану скликає,
хворий хамами народ,
піти з "базару-вокзалу",
обіцянок "жити краще сьогодні."- Він благає:
Вже сьогодні,- кожен будь патріот,
не дай Вітчизну хамам в поталу!
***
Tags: ЗА МОТИВАМИ, ЛІРИКА, НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ, НОТАТКИ НА ПОЛЯХ
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments